Науковий напрям: «Теоретико-правові та адміністративно-правові засади розвитку інформаційного права, цифрової трансформації суспільних відносин, публічного управління та правового регулювання економічної діяльності в Україні».
1. Загальна характеристика наукової школи
Наукова школа професора Юрія Павловича Бурила характеризується комплексним підходом до дослідження теоретичних і прикладних проблем інформаційного, адміністративного, фінансового та цивільного права, правового забезпечення публічного управління, захисту персональних даних, цифровізації суспільних відносин, державного регулювання економічної діяльності та забезпечення прав і законних інтересів людини.
Концептуальну основу наукового напряму становить дослідження правової природи інформаційних відносин, закономірностей становлення та розвитку інформаційного права як складової національної правової системи, механізмів правового регулювання інформаційної діяльності, а також взаємозв’язку публічно-правових і приватноправових засад регулювання суспільних відносин.
Важливе місце в дослідженнях посідають питання формування сучасної системи інформаційного законодавства, забезпечення інформаційних прав людини, захисту персональних даних, правового регулювання діяльності засобів масової інформації та визначення правового режиму цифрових активів.
Особливістю наукового напряму є поєднання фундаментальних досліджень інформаційного права з прикладними проблемами адміністративно-правового регулювання господарської діяльності, державного контролю, податкових процедур, банківської безпеки, публічно-приватного партнерства та управління державним майном.
Водночас дослідницька проблематика охоплює цивільно-правові аспекти функціонування цифрових активів, правовий статус фізичної особи у сфері надання медичної допомоги, захист особистих немайнових прав та забезпечення правової визначеності в умовах розвитку цифрових технологій.
Міждисциплінарний характер наукової школи проявляється в інтеграції інформаційно-правових, адміністративно-правових, фінансово-правових, цивільно-правових та управлінських підходів до дослідження суспільних відносин.
Тематика дисертаційних досліджень, представлених у матеріалах за 2015–2025 роки, відображає розвиток наукових напрямів, пов’язаних із модернізацією правової системи України, удосконаленням механізмів публічного адміністрування, забезпеченням інформаційної безпеки, цифровізацією економічних відносин та захистом прав людини.
2. Мета та основні завдання наукової школи
Метою діяльності наукової школи є розвиток теоретико-методологічних і прикладних засад інформаційного, адміністративного та суміжних галузей права, формування науково обґрунтованих підходів до правового регулювання інформаційних і цифрових відносин, удосконалення механізмів публічного управління, державного контролю, захисту прав людини та забезпечення ефективного функціонування правової системи України в умовах цифрової трансформації та європейської інтеграції.
Основними завданнями наукової школи є:
- Розвиток теоретико-методологічних засад інформаційного права України, дослідження його предмета, методів, принципів, системи та місця в національній правовій системі.
- Формування сучасних наукових підходів до правового регулювання інформаційних відносин та забезпечення інформаційних прав людини.
- Дослідження правових і організаційних механізмів захисту персональних даних та забезпечення інформаційної безпеки.
- Удосконалення правового регулювання діяльності засобів масової інформації та реалізації права на інформацію.
- Розроблення концептуальних засад правового регулювання цифрових активів, цифрового майна та їх участі в цивільному обороті.
- Дослідження адміністративно-правових механізмів державного регулювання та контролю господарської діяльності.
- Наукове обґрунтування шляхів удосконалення адміністративних процедур у податковій сфері.
- Дослідження правових механізмів забезпечення контролю та безпеки банківської діяльності.
- Удосконалення адміністративно-правового регулювання публічно-приватного партнерства та управління державним майном.
- Дослідження правового забезпечення безпеки та контролю у сфері автомобільних пасажирських перевезень.
- Розвиток цивільно-правових засад захисту прав пацієнтів, зокрема у сфері надання психіатричної допомоги.
- Формування науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення національного законодавства відповідно до сучасних суспільних потреб і європейських правових стандартів.
3. Основні напрями наукових досліджень
На підставі аналізу тематики дисертаційних досліджень можна виокремити такі основні напрями.
Теорія та методологія інформаційного права. Дослідження теоретичних засад становлення й розвитку інформаційного права України, визначення його предмета, методів, принципів і системи, співвідношення інформаційного права з іншими галузями національного права. Особлива увага приділяється інтегративному характеру інформаційного права, його ролі в регулюванні сучасних суспільних відносин та забезпеченні інформаційних прав людини.
Правове забезпечення захисту персональних даних. Дослідження правових та організаційних механізмів захисту персональних даних, правового статусу суб’єктів інформаційних відносин, гарантій конфіденційності інформації, відповідальності за порушення законодавства у сфері персональних даних та вдосконалення системи державного контролю за їх обробкою.
Правове регулювання інформаційної діяльності засобів масової інформації. Дослідження правових засад діяльності друкованих засобів масової інформації, механізмів реалізації свободи слова та права на інформацію, правового статусу суб’єктів інформаційної діяльності, забезпечення балансу між свободою поширення інформації та захистом прав і законних інтересів особи.
Цифрові активи та цивільно-правове регулювання цифрових відносин. Дослідження правової природи цифрових активів, їхнього місця в системі об’єктів цивільних прав, особливостей набуття, здійснення та захисту прав на цифрові активи, механізмів їх участі в цивільному обороті та формування правових засад цифрової економіки.
Адміністративне право та державний контроль господарської діяльності. Дослідження адміністративно-правових механізмів державного регулювання господарської діяльності, організації державного нагляду та контролю, правового статусу контролюючих органів, їхньої компетенції та відповідальності.
Адміністративно-правове забезпечення банківської діяльності. Дослідження правових механізмів державного контролю за діяльністю банківських установ, забезпечення стабільності та безпеки банківської системи, адміністративно-правових засад банківського нагляду, запобігання правопорушенням у фінансовій сфері.
Податкове право та адміністративні процедури. Дослідження адміністративних процедур у податковій сфері, правового статусу учасників податкових правовідносин, механізмів реалізації владних повноважень контролюючих органів, забезпечення законності податкового адміністрування та захисту прав платників податків.
Публічно-приватне партнерство та управління майном. Дослідження адміністративно-правових засад публічно-приватного партнерства, механізмів взаємодії держави та суб’єктів господарювання, правового забезпечення інвестиційної діяльності, державного управління у сфері користування та розпорядження нерухомим майном.
Адміністративно-правове забезпечення транспортної діяльності. Дослідження механізмів державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, які здійснюють пасажирські автомобільні перевезення, правового регулювання транспортних послуг, забезпечення безпеки перевезень та захисту прав споживачів.
Цивільно-правовий захист прав пацієнтів. Дослідження правового статусу пацієнта у сфері надання психіатричної допомоги, особливостей реалізації особистих немайнових прав, механізмів забезпечення інформованої згоди, конфіденційності медичної інформації, захисту гідності та автономії особи.
4. Наукова новизна та методологічні засади
Науковий напрям професора Ю. П. Бурила характеризується комплексним підходом до дослідження правового регулювання інформаційних, адміністративних, фінансових і цивільних відносин, що передбачає поєднання фундаментальних теоретико-правових досліджень із прикладним аналізом проблем правотворчості та правозастосування.
Методологічну основу відповідних досліджень становлять діалектичний, системно-структурний, формально-юридичний, порівняльно-правовий, історико-правовий, функціональний та інституційний методи, а також методи правового моделювання, класифікації, систематизації та прогнозування.
Основними напрямами формування наукової новизни є:
- розвиток теоретико-методологічних положень інформаційного права як інтегрованої категорії національної правової системи;
- формування концептуальних підходів до визначення предмета, методів і принципів інформаційно-правового регулювання;
- удосконалення правових та організаційних механізмів захисту персональних даних;
- розвиток наукових підходів до правового регулювання інформаційної діяльності засобів масової інформації;
- обґрунтування правової природи цифрових активів та особливостей їх участі в цивільному обороті;
- удосконалення адміністративно-правових механізмів державного контролю за господарською діяльністю;
- розвиток теоретичних засад адміністративних процедур у податковій сфері;
- дослідження правових механізмів забезпечення контролю та безпеки банківської діяльності;
- формування наукових підходів до адміністративно-правового регулювання публічно-приватного партнерства;
- удосконалення правових механізмів управління та розпорядження нерухомим майном;
- розвиток цивільно-правових засад захисту прав пацієнтів у сфері надання психіатричної допомоги.
Особливістю методології є застосування міжгалузевого підходу, що дає змогу досліджувати правові явища з позицій взаємодії публічного та приватного права, враховувати специфіку цифрових, економічних та соціальних відносин.
Важливе місце посідає системний аналіз правового регулювання, спрямований на виявлення прогалин, суперечностей і недоліків законодавства та формування науково обґрунтованих рекомендацій щодо їх усунення.
5. Практичне значення результатів наукової діяльності
Практичне значення наукових досліджень полягає у формуванні теоретичного підґрунтя для вдосконалення інформаційного, адміністративного, фінансового та цивільного законодавства України, розвитку правових механізмів цифрової трансформації суспільних відносин, забезпечення ефективного державного управління та захисту прав людини.
Результати досліджень за відповідними напрямами можуть використовуватися під час розроблення нормативно-правових актів у сфері інформаційних відносин, захисту персональних даних, цифрових активів, державного контролю та адміністративних процедур.
Особливе практичне значення мають дослідження інформаційного права та захисту персональних даних, результати яких можуть бути використані для вдосконалення правового регулювання обробки персональних даних, забезпечення інформаційної безпеки, розвитку електронного врядування та формування сучасних механізмів захисту інформаційних прав громадян.
Наукові положення щодо правового режиму цифрових активів можуть слугувати основою для вдосконалення цивільного законодавства, розвитку правового регулювання цифрової економіки, забезпечення правової визначеності щодо цифрових об’єктів і захисту майнових прав учасників цифрових відносин.
Результати досліджень у сфері державного контролю та адміністративних процедур можуть використовуватися для підвищення ефективності діяльності контролюючих органів, удосконалення процедур податкового адміністрування, забезпечення банківської безпеки та розвитку правових механізмів державного регулювання господарської діяльності.
Практична спрямованість досліджень публічно-приватного партнерства та управління нерухомим майном полягає в можливості використання їхніх результатів для вдосконалення механізмів взаємодії держави й бізнесу, забезпечення ефективного використання публічних ресурсів та підвищення прозорості управлінських рішень.
Дослідження цивільно-правового статусу пацієнтів у сфері психіатричної допомоги мають потенційне практичне значення для вдосконалення механізмів захисту особистих немайнових прав, забезпечення автономії пацієнтів, конфіденційності медичної інформації та правових гарантій отримання медичної допомоги.
Важливим напрямом практичного використання наукових результатів є їх інтеграція в освітній процес закладів вищої освіти, підготовку навчальних і науково-методичних матеріалів, розвиток освітніх програм юридичного спрямування та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інформаційного права, публічного управління та правового регулювання економічної діяльності.
6. Перспективи розвитку наукової школи
Перспективи розвитку наукової школи професора Юрія Павловича Бурила пов’язані з поглибленням фундаментальних і прикладних досліджень інформаційного права, цифрової трансформації суспільних відносин, адміністративно-правового забезпечення публічного управління та вдосконалення правового регулювання економічної діяльності.
Пріоритетним напрямом подальших досліджень є формування сучасної концепції інформаційного права України в умовах цифровізації держави й суспільства, розвитку штучного інтелекту, електронного врядування, цифрових платформ і нових форм інформаційної взаємодії.
Особливого значення набувають дослідження правового забезпечення захисту персональних даних, інформаційної приватності, кібербезпеки, правового регулювання автоматизованого прийняття рішень та використання технологій штучного інтелекту в публічному управлінні й приватноправових відносинах.
Перспективним напрямом є дослідження правового режиму цифрових активів, віртуального майна, електронних правочинів, цифрових фінансових інструментів і правових механізмів захисту учасників цифрової економіки.
Важливе місце в подальших дослідженнях може посідати вдосконалення адміністративних процедур, державного контролю, податкового адміністрування, банківського нагляду та правового забезпечення публічно-приватного партнерства в умовах економічного відновлення України.
Окремим перспективним напрямом є дослідження правових механізмів захисту персональних і медичних даних, забезпечення прав пацієнтів, розвитку електронної охорони здоров’я та вдосконалення цивільно-правового регулювання медичних відносин.
Подальший розвиток наукового напряму передбачає активізацію міждисциплінарних досліджень, поглиблення міжнародного наукового співробітництва, участь у дослідницьких проєктах, спрямованих на гармонізацію українського законодавства з правом Європейського Союзу, та інтеграцію результатів наукової діяльності в європейський дослідницький простір.
7. Узагальнююча характеристика наукової школи
Наукова школа професора Юрія Павловича Бурила може бути охарактеризована як комплексний міжгалузевий науковий напрям, що охоплює дослідження актуальних проблем інформаційного, адміністративного, фінансового та цивільного права, правового забезпечення цифрової трансформації суспільних відносин, державного регулювання економічної діяльності та захисту прав людини.
Концептуальною основою наукового напряму є дослідження інформаційного права як інтегрованої складової національної правової системи, визначення закономірностей правового регулювання інформаційних відносин, забезпечення інформаційних прав і свобод людини та формування сучасних механізмів правового регулювання цифрового середовища.
Визначальною особливістю дослідницької проблематики є поєднання фундаментальних теоретико-правових досліджень із прикладним аналізом адміністративно-правових механізмів державного управління, контролю, податкового адміністрування, банківської безпеки, публічно-приватного партнерства та правового регулювання господарської діяльності.
Важливим напрямом є дослідження трансформації цивільно-правових відносин під впливом цифрових технологій, розвитку правового режиму цифрових активів, забезпечення правової визначеності у сфері цифрової економіки та захисту особистих немайнових прав людини.
Науковий напрям характеризується міждисциплінарністю, орієнтацією на вирішення актуальних проблем правового розвитку України, поєднанням теоретико-методологічного аналізу з практичними потребами правотворчості та правозастосування.
Стратегічне значення наукової школи полягає у розвитку теоретико-методологічних засад інформаційного права, формуванні сучасних підходів до правового регулювання цифрових відносин, удосконаленні адміністративно-правових механізмів державного управління та контролю, забезпеченні захисту інформаційних, майнових і особистих немайнових прав людини.
Науковий напрям має потенціал для розвитку фундаментальних і прикладних юридичних досліджень, поглиблення міжгалузевої наукової взаємодії, удосконалення законодавства України та формування сучасної правової системи, здатної ефективно реагувати на виклики цифровізації, економічних трансформацій та європейської інтеграції.